Иерусалим , Иерусалим ,
Ты свят и Господом любим .
На время Бог тебя оставил , Иерусалим .
Иерусалим , Иерусалим ,
В грехах покайся перед Ним !
И Бог опять тебя прославит ,
Иерусалим !
1.
Господь дал землю Аврааму ,
Где молоко и мед ,
Но окружен всегда врагами
Твой избранный народ .
Всегда язычники старались
Израиль покорить .
Израильтяне побеждали -
Победу Бог дарил !
П р и п е в
2.
Не стал искать Израиль Бога
И вот тому итог –
К ним относиться начал строго
Святой , Всевышний Бог .
3.
Взывали к Господу напрасно ,
Хоть славили уста ,
Сердца их были безучастны .
Бог слушать их не стал .
П р и п е в
4.
Кипит Иерусалим , бушует ,
Но в славе и красе
Придет к ним снова Иешуа
И зарыдают все .
5.
Преклонит всякое колено
Колени перед Ним
И будет суд Его священный
В тебе Иерусалим .
П р и п е в
6.
Иерушалаем , Божий город ,
Ты за грехи страдал .
Народ читал Святую Тору ,
Но Господа не знал .
Бог Свой Израиль не оставит ,
Хранит Он с ним завет .
В конце времен их Бог прославит
И приведет в Свой свет !
Припев
Иерусалим , Иерусалим ,
Ты свят и господом любим .
На время Бог тебя оставил , Иерусалим ,
Иерусалим , Иерусалим ,
В грехах покайся перед Ним !
И Бог опять тебя прославит ,
Иерусалим !
Изя Шмуль,
США. Колони
Христианин. Люблю Бога. Хочу всегда Его славить.
Прочитано 5801 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
