***
Врать, иль не врать? Что выбирать? Ответить Правду иль солгать?
Знать, иль не знать? о том, что скрытно.…Увидеть, иль не замечать?
Немножко… можно ли слукавить? Немножко… можно ль умереть?
А можно ль прошлое исправить? А можно ль ложь свою стереть?
Когда душа без одеянья страдает скрытно от людей,
Глотая слезы покаянья и избавляясь от сетей...
Никто не скажет Слов надежды... Зато никто и не солжет!
Душа живая без одежды... И, коль не тлеет, то зажжет,
Огонь духовный силы Вечной – огонь негаснущий в борьбе…
"Быть иль не быть?» – вопрос извечный... Врать, иль не врать? – решать тебе!
Прочитано 6199 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
